Рокитнянський районний суд Київської області

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

РОКИТНЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сучасний Рокитнянський район розташований у південній частині Київської області у 120 км. від міста Києва і лежить у межах Придніпровської височини. Район включає 23 населені пункти, серед яких селище міського типу Рокитне та 22 сільських населених пункти. Межує Рокитнянський район з Білоцерківським, Таращанським, Миронівським, Богуславським та Кагарлицьким районами Київської області.

Перша задокументована згадка про Рокитнянський районний суд Київської області відноситься до радянського періоду, тому варто провести екскурс в історію становлення судоустрою в цей період.

Перший Всеукраїнський з’їзд Рад, що відбувся в Харкові у грудні 1917 року, проголосив Україну Республікою Рад. Перший Радянський уряд на Україні був створений за постановою ЦВК Рад України від 30 грудня 1917 року.

Уряд складався з народних секретарів до яких відносився і Секретар у судових справах.

Відповідно до Декрету Народних Комісарів від 4 січня 1918 року «Про введення народного суду на Україні» було скасовано стару судову систему і утворено нові дільничі народні, повітові й міські суди. До складу суду (дільничного, повітового, міського) входило десять суддів – два постійних і вісім чергових. Вироки і рішення виносились іменем України. Справи розглядались у складі одного постійного судді і чотирьох чергових. Вироки і рішення народних судів (дільничних, повітових і міських) були остаточними і підлягали негайному виконанню.

Третій Всеукраїнський з’їзд Рад, який відбувся у березні 1919 року затвердив Конституцію Української Соціалістичної Республіки. Заново обраний ВУЦВК створив уряд УСРР – Раду Народних Комісарів. Утворено 16 народних комісаріатів, серед яких утворено комісаріат юстиції.

26 жовтня 1920 року Рада Народних Комісарів УРСР прийняла нове Положення про народний суд, відповідно до якого народні судді мусили мати обов’язковий стаж роботи, теоретичну або практичну підготовку. Запроваджувався також новий порядок, за яким судді, обрані Радами на місцях, затверджувались та могли бути достроково відкликані губвиконкомами.

Рокитнянський район створений постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету 7 березня 1923 року.

У жовтні 1925 року ВУЦВК затвердив нове Положення про судоустрій УСРР, яким встановлювалась єдина судова система, а саме: народний суд, окружний суд, Верховний суд республіки, а також спеціальні суди, в справах про військові злочини – військові трибунали, в справах про злочинне порушення Кодексу законів про працю і для розгляду індивідуальних і групових спорів між робітниками, службовцями та їх наймачами – трудові сесії народних судів.

В Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України зберігся Інформаційний лист від 8 січня 1932 року за №3-32 до Наркомюсту УСРР «Про роботу нарсуду Рокитнянського району Білоцерківського округу за IV квартал 1931 року» відповідного до печатки якого суд носив назву Народний суд Рокитнянського району 379 дільниці Білоцерківського округу на Київщині. Цей лист є першою задокументованою архівною згадкою про суд Рокитнянського району. Оскільки інших відомостей щодо створення суду та його роботи не збереглося, 1931 рік можна вважати датою створення суду.

Вищезазначений інформаційний лист містив наступні відомості:

«за IV квартал вступило кримінальних справ 292, цивільних 127 справ, розглянуто за квартал кримінальних 232 справи, цивільних 127 справ, відбулося судзасідань 53, з них виїздних сесій по справам хлібозаготівлі 31, де розглянуто показковим процесом 81 справу, – з них за нездачу хлібних лишків 70 справ, по яким справам міра соц.захисту від 1 до 6 років позбавлення волі з конфіскатою майна. За утайку цукрового буряка 10 справ, міра соц.захисту по соцстану засуджених від 1 до 4-х років позбавлення волі.

Одна справа по обвинуваченню голови колгоспу та сільради за байдуже ставлення до уборки цукрового буряку, наслідком чого на полі загинуло невикористаного цукрового буряку 4 га, – міра соц.захисту від 1 до 1 ½ року. –

З решти розглянутих справ було засуджено: за утайку цукрового буряка колгоспами по 7 справам, члени правлінь колгоспів, міра соц.захисту від 1-го року прим. праці до 2-х років позбавлення волі. –

Розглянуто 2 справи за надужиття влади головами сільрад – нанесення побоїв. Міра соц.захисту по 1 справі 5 років позбав. волі з поразкою прав, по 1 справі позбав. волі 3 роки з поразкою прав. –

Одна справа про обвинувачення голови колгоспу за те, що із забитих свиней для харчування у колгоспі не зняв шкіру, міра соц.захисту 6 місяців прим. праці, – замінено на громадську догану.

Одна справа про обвинувачення члену колгоспу за хижацький забій молодняка – поросяти і не зняття шкіри, міра соц.захисту 1 рік прим. праці. –

За хижацький забій худоби розглянуто – 4 справи.

На 01.01.1932 р. лишилось нерозглянутих 149 справ, велика кількість залишившихся справ з’ясовується тим, що один з нарсуддів з 1/Х – по 15/ХІІ був на перепідготовці комскладу, а другий нарсуддя був більшу частину часу зайнятий по розгляду справ виїздними сесіями зв’язаними господарчо-політичними компаніями на селі. –

Протягом кварталу судом розроблено 9 доповідей у колгоспах у купі з сільським активами, де висвітлювалися моменти суті політично-господарських компаній що проводеться на селі. –

У минулому кварталі було обслідувано та проінструктовано 6 судів, робота яких проходить задовільно».

Даний лист є цікавим як з історичної точки зору так і з стилістичної та правової. В ньому чітко виражені норми законодавства, яке діяло в 1931 році, а також, прослідковуються категорії справ того часу та процедура їх розгляду. Крім того, зазначені досить цікаві відомості щодо кількості суддів нарсуду Рокитнянського району станом на 1931 рік, а саме: зазначені відомості щонайменше щодо трьох суддів, один з яких був на перепідготовці, а інший – зайнятий по розгляду справ виїздними сесіями, пов’язаними з господарчо- політичними компаніями на селі.

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 20 травня 1932 року в Харківській, Київській, Дніпропетровській, Вінницькій та Одеській областях, відповідно до нового адміністративно-територіального поділу України, були створені обласні суди.

Згідно Закону СРСР «Про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік» від 16 серпня 1938 року основою системи УРСР вважався народний суд, до підсудності якого відносились кримінальні і цивільні справи. Завданням народних судів була охорона радянської законності і прав людини.

Відповідно до Штатного розпису судових та нотаріальних органів УРСР, загальна кількість дільниць нарсудів по Українській РСР, що діяли до червня 1941 року, складала 1726 дільниць. В Київській області діяло 98 дільниць народних судів, серед яких функціонували 2 дільниці нарсуду Рокитнянського району Київської області зі штатом – 14 осіб. До штату 2 дільниць входили: нарсуддів – 2; судових виконавців – 2; секретарів дільниць – 2; секретарів с/з – 2; машиністок – 2; кур’єрів/прибиральниць – 2; конюхів/сторожів – 2.

З кінця липня 1941 року по 25 січня 1944 року Рокитнянський район було окуповано німецько-фашистськими військами, у зв’язку з чим народний суд Рокитнянського району тимчасово припинив свою діяльність.

Державна Штатна комісія при Раді НК Ради РСР від 30 жовтня 1943 року затвердила штат 182 Народних Судів Київської області в кількості 1092 одиниці. Відповідно до штатного розпису народних судів Київської області УРСР функціонувало 2 дільниці нарсуду Рокитнянського району Київської області та працювало 2 народних судді.

Після звільнення Рокитнянського району від німецько-фашистських військ було відновлено роботу народного суду.

В архіві Рокитнянського районного суду Київської області збереглася історична довідка 1958 року Народного суду Рокитнянського району Київської області в якій зазначені наступні відомості:

«Народний суд Рокитнянського району Київської області /нарсуд/ входить в систему Міністерства Юстиції УРСР та знаходиться в смт. Рокитне Київської області. Рокитнянський народний суд відновив свою діяльність в 1944 році після звільнення району від німецьких окупантів. Функції народного суду полягають в наступному:

1. Захист від посягань встановленого Конституцією УРСР соціалістичної власності та системи господарств.

2. Захист політичних, трудових, житлових та інших особистих та майнових прав та інтересів громадян.

3. Захист прав та інтересів державних установ, підприємств, колгоспів кооперативних та інших громадських організацій.

Змін у функціях та назві нарсуду за період його формування не відбувалося...».

Відповідно до Дислокації дільниць народних судів УРСР на 1945 рік, що була додатком до Постанови Ради Народних Комісарів УРСР від грудня 1944 року «Про затвердження кількості дільниць народних судів Української РСР на 1945 рік», у Київській області затверджено 85 дільниць, з яких 26 міських, 42 сільських і 17 змішаних дільниць, серед яких було затверджено одну сільську дільницю Рокитнянського народного суду з місцем розташування у с. Рокитному.

Отже, з 1944 року було проведено скорочення кількості дільниць народних судів по УРСР, зокрема, з двох дільниць Рокитнянського народного суду Київської області затверджено лише одну.

В Постанові Ради Народних Комісарів УРСР від листопада 1944 року зазначено, що значне зменшення кількості дільниць народних судів Української РСР в 1944 році, в порівнянні з довійськовим часом пояснюється тим, що на Україні тепер набагато зменшилась як кількість населення, так і кількість промислових об’єктів, а отже запланована кількість народних судів в 1161 одиницю є цілком достатньою і на 1945 рік.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 березня 1946 року управління НКЮ УРСР при обласних Радах депутатів трудящих перетворено в управління Міністерства юстиції УРСР при обласних Радах депутатів трудящих з аналогічними повноваженнями.

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 10 жовтня 1948 року «Про затвердження Положення про вибори народних судів Української РСР» судді обиралися трудящими на основі загального виборчого права.

30 серпня 1956 року видано Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про розширення прав обласних судів і ліквідацію управлінь Міністерства юстиції УРСР при обласних Радах депутатів трудящих», яким ліквідовано управління Міністерства юстиції УРСР при обласних Радах депутатів трудящих. У зв’язку з цим, обласним судам було надано право проводити ревізії народних судів і здійснювати контроль за всією їх діяльністю.

У грудні 1958 р. Верховною Радою СРСР затверджено «Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік», згідно з якими третьою сесією Верховної Ради УРСР п’ятого скликання 30 червня 1960 року прийнято Закон «Про судоустрій Української РСР», відповідно до якого правосуддя в Українській РСР здійснювалось Верховним судом Української РСР, обласними судами і районними (міськими) народними судами. Даним законом встановлювалися вимоги до посади судді. У відповідності до ст. 21 цього Закону народні судді обирались громадянами району на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п’ять років.

Законом УРСР «Про судоустрій УРСР» в редакції від 05 червня 1981 року було збережено раніше існуючий порядок обрання суддів та передбачалось, що районний (міський) народний суд утворювався в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті. Народні судді районних (міських) народних судів обиралися громадянами району, міста, району в місті на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п’ять років. Проте був змінений порядок обрання голови відповідного суду. Статтею 23 Закону було передбачено, що при обранні двох чи більше народних суддів районна, міська, районна в місті Рада народних депутатів затверджує на сесії голову відповідного районного (міського) народного суду з числа обраних народних суддів. Подання по цьому питанню вноситься начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Рад народних депутатів.

Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про судоустрій Української РСР» від 24 лютого 1994 року до Закону Української РСР «Про судоустрій Української РСР» від 5 червня 1981 року було внесено зміни. Зокрема, в статті 20 цього Закону визначено, що в систему загальних судів України входять районні (міські) суди та було виключено з назви судів слово «народні».

Законом України «Про судоустрій України» від 24 лютого 1994 року визначено, що судді районних (міських) судів обираються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів строком на десять років.

Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, обираються на п’ять років. Голова районного (міського) суду і його заступник з числа обраних суддів затверджуються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів за спільним поданням Голови Верховного Суду Республіки Крим та Міністра юстиції Республіки Крим, голови обласного, Київського та Севастопольського міських судів і начальника управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Із прийняттям Конституції України 28 червня 1996 року та прийняттям змін до Закону України «Про судоустрій України» у редакції від 21 червня 2001 року закріплено обрання суддів місцевих судів Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом.

В архіві Рокитнянського районного суду Київської області збереглися Книги наказів Народного суду Рокитнянського району, починаючи з 15 лютого 1946 року.

За Наказами по нарсуду за 1946 - 1948 роки можна визначити посади та прізвища осіб, які працювали в суді, а саме:

- конюх – Уманець Прокофій Самойлович (дані станом на 15.02.1946 р.),

Горовенко Григорій Іванович (дані станом на 02.05.1946 р.),

Шаповал Микола Євстахович (дані станом на 15.05.1947 р.);

- секретар судового засідання – Кашуба Микола Васильович (дані станом на 16.09.1946 р.),

Шиманська Ванда Станіславівна (дані станом на 16.07.1947 р.),

Горецький Єфим Маркович (дані станом на 20.09.1947 р.),

Кольцова Марта Михайлівна (дані станом на 15.10.1948 р.);

- ст. секретар суду – Осадча Марія Гавриловна ( працювала до 10.10.1947 р.),

Шиманська Ванда Станіславівна (дані станом на 10.10.1947 р.);

- техробітниця – Шимановська Ганна Миколаївна (дані станом на 20.09.1947 р.);

- судовий виконавець – Черногор Петро Корнійович (дані станом на 15.08.1948 р.).

Також за Книгами наказів, які збереглися в архіві Рокитнянського районного суду Київської області, можна відслідкувати і прізвища в.о. судді, суддів, голів суду та їх заступників.

Так, відповідно до Книги наказів по нарсуду за 1946 – 1947 роки та січень-березень 1948 року, накази видані та підписані в.о. судді Рокитнянського району – Костиною (ініціали не вказані).

Отже, Костина виконував обов’язки в.о. судді Рокитнянського району протягом 1946 – 1947 років та січня – березня 1948 року.

Нажаль, документи, які містять дату з якої Костина приступив до виконання обов’язків нарсудді, у архівних матеріалах Рокитнянського районного суду Київської області не збереглися.

У Наказі №9 від 02 квітня 1948 р. по нарсуду Рокитнянського району вказано не лише прізвище, ім’я та по-батькові нарсудді, а й дата з якої він почав виконувати обов’язки нарсудді. Зокрема зазначено, що 2-го квітня 1948 року «Сінельников Василь Іванович вступив в обов’язки нарсудді з виплатою зарплати згідно Штатного розпису».

Сінельников Василь Іванович виконував обов’язки нарсудді з 02 квітня 1948 року по 1951 рік включно, що підтверджується виданими та підписаними нарсуддею наказами.

Точної дати до якої Сінельников В.І. виконував обов’язки нарсудді зазначити неможливо у зв’язку з відсутністю таких документів.

Накази, за період з лютого 1952 року по грудень 1954 року включно, видані та підписані нарсуддею – Мельниченко (ініціали не вказані).

Накази, за період з січня 1955 р. по вересень 1957 року, видані та підписані нарсуддею – Татьяненко (ініціали не вказані).

Накази, за період з серпня 1958 року по вересень 1970 року, видані та підписані нарсуддею – Коваль П.І.

Є досить цікавим Наказ №57 від 30 липня 1960 року с. Рокитно, за змістом якого мовою оригіналу зазначено наступне:

«В соответствии с приказом Киевского обласного суда о предоставлении отпуска нарсудье Рокитнянского района считать нарсудью в краткосрочномотпуске с 1.08.1960 г. по 27.08.1960 г. включительно. Исполнение обязаностей нарсуди возложено на нарсудью Таращанского р-на Маловица.»

З квітня 1971 року по 01.08.1975 року – накази видані та підписані нарсуддею – Скоробагатько А.П.

З 18.08.1975 року по 01.03.1976 року – накази видані та підписані в.о. нарсудді – Рудь М.І.

З 14.04.1976 року по 28.09.1976 року – накази видані та підписані нарсуддею – Галабурдою Н.І.

З 07.01.1977 року по 15.03.1977 року – накази видані та підписані в.о. нарсудді – Буртовим.

З 25.04.1977 року по 08.06.1977 року – накази видані та підписані в.о. нарсудді – Манацюком Павлом Кононовичем, а Накази за період з 18.07.1977 року по 04.05.1982 року – накази видані та підписані вже головою суду - нарсуддею – Манацюком Павлом Кононовичем. На час тимчасової відсутності голови суду Манацюка П.К. – в.о. голови суду виконував Дерепа В.І.

Також, цікавим документом є Наказ №11 Голови нарсуду Манацюка П.К. від 05.09.1978 року, яким на народного суддю Дерепу В.І. було покладено ряд обов’язків, а саме: облік систематизації законодавства та інформування працівників суду про діюче законодавство і судову практику; контроль за особами, які передані на виправлення та перевиховання трудовим колективам.

З 19.07.1982 року по 10.01.1996 року – накази видані та підписані вже головою суду – Дерепою В.І.

В наказах за 1996 – 2001 роки є згадка про суддів Рокитнянського райнарсуду Рибченко А.О. та Лук’янець Л.Ф.

Точної дати з якої всі перелічені судді приступили до виконання своїх обов’язків та дати припинення їх виконання, нажаль, зазначити неможливо у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів.

Крім Книг наказів, в архіві Рокитнянського районного суду Київської області збереглися і копії особових справ суддів, згідно яких ми маємо можливість відстежити як дані про обрання на посаду судді, так і призначення/обрання на адміністративні посади суду.

Особова справа судді Підопригори Ніни Олександрівни містить наступні дані:

Підопригора Ніна Олександрівна з червня 1979 року по червень 1982 року – народний суддя Броварського народного суду, а з червня 1982 року по 19.02.1990 року народний суддя Рокитнянського районного народного суду Київської області.

Наказом Начальника Управління юстиції виконкому Київської обласної Ради народних депутатів №63 від 11.04.1990 року Підопригора Ніна Олександрівна зарахована на посаду народного судді Рокитнянського народного суду (Рішення обласної Ради народних депутатів 10.04.1990 р.).

Зміна прізвища з Підопригори на Поліщук Ніну Олександрівну зазначена в наказі №336 Начальника Управління юстиції Київської обласної державної адміністрації від. 24.09.1992 року.

Указом Президента України від 12.06.1996 року №420/96 «Про призначення суддів» Поліщук Ніна Олександрівна призначена головою Рокитнянського районного суду Київської області.

Зміна прізвища з Поліщук на Каленченко Ніну Олександрівну зазначена в наказі №679 в.о. Начальника Управління Київського обласного управління юстиції від 06.07.2001 року.

Постановою Верховної Ради України від 02.11.2006 року за №309-V «Про обрання суддів» Каленченко Ніна Олександрівна обрана суддею безстроково до Апеляційного суду Київської області.

Наказом від 14.11.2006 року №52 Каленченко Ніна Олександрівна з 14.11.2006 року звільнена з посади судді та голови Рокитнянського районного суду Київської області за переведенням в зв’язку з обранням до Апеляційного суду Київської області. Виконання обов’язків голови суду покладено на заступника голови суду Литвина Олександра Васильовича.

Особова справа судді Розкокохи Алли Іванівни містить наступні дані:

Згідно Наказу №1 по Рокитнянському районному суду від 02.01.2003 року «Розкокоху Аллу Іванівну з 04.03.2003 року вважати такою, що приступила до виконання обов’язків судді Рокитнянського районного суду строком на п’ять років, відповідно до Указу Президента України від 09.01.2003 року №13/2003 «Про призначення суддів».

Наказом Рокитнянського районного суду Київської області №23 від 21.07.2005 року суддя Розкокоха Алла Іванівна звільнена, відповідно до Указу Президента України від 11.07.2005 року №1081/05 «Про звільнення суддів».

Особова справа судді Корбута Володимира Михайловича містить наступні дані:

Згідно Наказу Рокитнянського районного суду Київської області №12-о від 06.05.2008 року «Корбута Володимира Михайловича з 06.05.2008 року вважати таким, що приступив до виконання обов’язків судді Рокитнянського районного суду Київської області в зв’язку з призначенням на посаду судді строком на п’ять років, відповідно до Указу Президента України від 23.04.2008 року №329/2008 «Про призначення суддів».

Наказом Рокитнянського районного суду Київської області №14-о від 12.04.2011 року суддю Рокитнянського районного суду Київської області Корбута Володимира Михайловича з 12.04.2011 року звільнено в зв’язку з переведенням на роботу на посаду судді Богуславського районного суду Київської області в межах п’ятирічного строку (Указ Президента України від 02.04.2011 року №345/2011 «Про переведення суддів»).

Особова справа судді Гавенко Олени Леонідівни містить наступні дані:

Згідно Наказу Рокитнянського районного суду Київської області №11-о від 04.09.2012 року «Гавенко Олену Леонідівну з 04.09.2012 року вважати такою, що приступила до виконання обов’язків судді Рокитнянського районного суду Київської області за переведенням строком на п’ять років, відповідно до Указу Президента України від 31.07.2012 року №461/2012 «Про призначення суддів».

Наказом Рокитнянського районного суду Київської області №12-о від 25.11.2013 року суддю Рокитнянського районного суду Київської області Гавенко Олену Леонідівну з 25.11.2013 року звільнено в зв’язку з переведенням на роботу на посаду судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в межах п’ятирічного строку» (Указ Президента України від 07.11.2013 року №619/2013 «Про переведення суддів»).

На даний час у Рокитнянському районному суді Київської області штатна чисельність суддів складає три судді:

- Голова Рокитнянського районного суду, суддя - Литвин Олександр Васильович;

- суддя - Нечепоренко Леонід Михайлович;

- суддя - Голік Нінель Олегівна.

Наведемо коротку інформацію щодо цих суддів.

1. Суддя Литвин Олександр Васильович.

Відповідно до Наказу №11 по Рокитнянському районному суду від 22.04.2003 року Литвин Олександр Васильович з 22.04.2003 року приступив до виконання обов’язків судді Рокитнянського районного суду строком на п’ять років, відповідно до Указу Президента України від 04.04.2003 року №294/2003 «Про призначення суддів».

Згідно Наказу Рокитнянського районного суду Київської області №34 від 04.08.2006 року Литвина Олександра Васильовича з 04.08.2006 року призначено заступником голови Рокитнянського районного суду Київської області (Указ Президента України від 25.07.2006 року №641/2006 «Про призначення голови апеляційного загального суду, голів та заступників голів загальних судів»).

З 23.06.2009 року Литвин Олександр Васильович (Наказ Рокитнянського районного суду Київської області №5-о від 23.06.2009 року) приступив до виконання обов’язків судді в зв’язку з обранням на посаду судді безстроково (Постанова ВРУ «Про обрання суддів» №1455-VI від 04.06.2009 року).

Згідно Наказу Рокитнянського районного суду Київської області №14-к від 10.08.2009 року Литвин Олександр Васильович з 10.08.2009 року приступив до виконання обов’язків голови Рокитнянського районного суду Київської області строком на п’ять років (Рішення Ради суддів України №68 від 17.07.2009 р.).

У відповідності до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» № 1188-VІІ від 8 квітня 2014 року в Рокитнянському районному суді Київської області 23 квітня 2014 року були проведені збори суддів, на яких обрано суддів на адміністративні посади, а саме:

- головою суду – Литвина Олександра Васильовича,

- заступником голови суду – Нечепоренка Леоніда Михайловича.

22 квітня 2015 року, на виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проведені збори суддів Рокитнянського районного суду Київської області щодо переобрання Голови суду та за результатами зборів головою Рокитнянського районного суду Київської області обрано Литвина Олександра Васильовича на термін з 23 квітня 2015 року по 22 квітня 2017 року включно.

2. Суддя Нечепоренко Леонід Михайлович.

Наказом №591 Київського обласного управління юстиції Міністерства юстиції України від 02.09.2002 року Нечепоренко Леонід Михайлович, відповідно до Указу Президента України від 13.08.2002 року №712/2002 «Про призначення суддів» звільнено за переведенням на посаду судді Рокитнянського районного суду.

Згідно Наказу Рокитнянського районного суду Київської області №11-о від 14.04.2008 року Нечепоренка Леоніда Михайловича з 14.04.2008 року вважати таким, що приступив до виконання обов’язків судді в зв’язку з обранням на посаду судді безстроково (Постанова ВРУ «Про обрання суддів» №261-VI від 10.04.2008 року).

Наказом Рокитнянського районного суду Київської області №22-о від 25.11.2008 року Нечепоренка Леоніда Михайловича з 25.11.2008 року призначено заступником голови Рокитнянського районного суду Київської області (рішення Ради суддів України №131 від 07.11.2008 р.).

У відповідності до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» № 1188-VІІ від 8 квітня 2014 року в Рокитнянському районному суді Київської області 23 квітня 2014 року було проведено збори суддів, на яких обрано суддів на адміністративні посади, а саме:

- голови суду – Литвина Олександра Васильовича,

- заступника голови суду – Нечепоренка Леоніда Михайловича.

Обов’язки заступника голови суду Нечепоренко Леонід Михайлович виконував до 01.04.2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 20, ч. 6 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 року №192-VIII з 01 квітня 2015 року скасовано посаду заступника голови Рокитнянського районного суду Київської області, яку обіймав суддя Нечепоренко Леонід Михайлович.

На даний час суддя Нечепоренко Л.М. продовжує виконувати обов’язки судді Рокитнянського районного суду Київської області.

3. Суддя Голік Нінель Олегівна.

Наказом Шевченківського районного суду м. Києва №1.5-39 від 02.06.2009 року Голік Нінель Олегівна призначена на посаду судді з 02.06.2009 року в межах п’ятирічного строку (Указ Президента України «Про призначення суддів» №318/2009 від 13 травня 2009 року).

Відповідно до Наказу Рокитнянського районного суду Київської області №6-о від 18.03.2014 року Голік Нінель Олегівна з 18.03.2014 року приступила до виконання обов’язків судді Рокитнянського районного суду Київської області за переведенням в межах п’ятирічного строку» (Указ Президента України «Про переведення суддів» №75/2014 від 13 лютого 2014 року»).

Зборами суддів Рокитнянського районного суду Київської області від 22.04.2015 року (Протокол №6) суддю Голік Нінель Олегівну обрано суддею-спікером Рокитнянського районного суду Київської області.

На даний час штатна чисельність працівників апарату суду складає 17 штатних одиниць.

СТРУКТУРА

та штатна чисельність апарату

Рокитнянського районного суду Київської області на 2016 рік

№ з/п	Назва структурного підрозділу та посад	Кількість штатних одиниць
Апарат суду
	Керівник апарату – Омельянченко Тетяна Володимирівна (декретна відпустка)	1
	Заступник керівника апарату – Кавун Інна Олександрівна	1
	Помічник голови суду – Клепа Тетяна Володимирівна	1
	Помічник судді – Стінка Ірина Валентинівна, – Кураєв Олег Вікторович – Тарасенко Наталія Валентинівна (декретна відпустка)	2
	Секретар судових засідань – Юрченко Людмила Василівна – Куць Вікторія Анатоліївна – Киричок Валентина Вікторівна	3
	Судовий розпорядник – Іваненко Лариса Федорівна	1
	Головний спеціаліст з інформаційних технологій – Голованов Максим Юрійович	1
	Консультант – Середенко Надія Миколаївна	1
Канцелярія
	Старший секретар суду – Третяченко Ганна Олександрівна – Ковтун Ганна Володимирівна (декретна відпустка)	1
	Секретар суду – Клименко Валентина Володимирівна – Василенко Оксана Володимирівна	2
	Архіваріус – Солопай Тетяна Іванівна	1
	Діловод – Бакал Наталія Миколаївна	1
	Прибиральник службових приміщень – Алексій Тетяна Олексіївна (декретна відпустка) – Шинкаренко Ірина Павлівна	1
	Загальна штатна чисельність працівників апарату Рокитнянського районного суду Київської області	17

Суд є однією з трьох гілок влади, завдання якої полягає в становленні верховенства права і закону в усіх сферах громадського життя.

Основними та головними функціями Рокитнянського районного суду Київської області, як органу державної влади, є здійснення правосуддя та захист інтересів громадян і юридичних осіб. Суд розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення.

Суддя-спікер Рокитнянського районного суду

Київської області Н.О. Голік

Історична довідка